Пам'ять дітей молодшого шкільного віку
Зміст:
Молодший шкільний вік - період життя дитини від 6-7 до 10 років, коли він проходить навчання в початкових класах (1-4класси) загальноосвітньої школи. Для цього віку характерно, що в якості ведучої у дитини формується пам'ять, навчальна діяльність, в якій відбувається засвоєння людського досвіду, представленого у формі наукових знань.
Що таке пам'ять?
Пам'ять - одна з видів психічної та розумової діяльності, призначена зберігати, накопичувати і відтворювати отриману Здатність довго зберігати інформацію про події зовнішнього світу та реакції організму і багаторазово використовувати її у сфері свідомості для організації подальшої діяльності. Пам'ять молодших школярів в порівнянні з пам'яттю дошкільнят більш свідома і організована, однак у ній є недоліки. У молодших школярів більш розвинена пам'ять наочно-образна, ніж смислова.
Краще запам'ятовують конкретні предмети, особи, факти, кольору, події. Це пов'язано з переважанням першої сигнальної системи. Під час навчання в початкових класах дається дуже матеріалу, що розвиває наочну, образну пам'ять. Але в початковій школі необхідно готувати дітей до навчання в середній ланці, необхідно розвивати логічну пам'ять.
До недоліків пам'яті молодших школярів відноситься невміння правильно організувати процес запам'ятовування, невміння розбити матеріал для запам'ятовування на розділи або підгрупи, виділяти опорні пункти для засвоєння, користуватися логічними схемами.
У молодших школярів є потреба в дослівному запам'ятовуванні, що пов'язано з недостатнім розвитком мови. Вчителі, батьки повинні заохочувати смислове запам'ятовування і боротися з неосмисленим запам'ятовуванням. З часом пам'ять ставати краще.
Чим більше знань, тим більше можливостей утворювати нові зв'язки, тим більше навичок заучування, отже, і міцніше пам'ять. Вчителям початкової школи і батькам треба багато працювати над вдосконаленням пам'яті дітей, спонукаючи їх до організованості і осмислення навчального матеріалу.
Під впливом навчання в молодшому шкільному віці пам'ять розвивається в двох напрямках:
- Посилюється роль і збільшується питома вага словесно-логічного, смислового запам'ятовування (у порівнянні з наочно-образним);
- Дитина опановує можливістю свідомо керувати своєю пам'яттю, регулювати її прояви (запам'ятовування, відтворення, пригадування).
У початковій школі у дітей краще розвинена механічна пам'ять. До переходу в середню ланку в учнів повинна сформуватися здатність до запам'ятовування і відтворення сенсу, істоти матеріалу, доказів, аргументації, логічних схем, міркувань. Дуже важливо навчити учнів правильно ставити цілі для запам'ятовування. Саме від мотивації залежить продуктивність запам'ятовування.
Розвиток довільної і осмисленого запам'ятовування
У молодших школярів перший час недостатньо розвинений самоконтроль.
Першокласники перевіряють себе з чисто зовнішньої, кількісної сторони (повторили вони матеріал стільки разів, скільки велів учитель), не замислюючись над тим, чи зможуть вони розповісти матеріал на уроці самі. Прийоми запам'ятовування служать показником довільності. Для запам'ятовування матеріалу дуже важливо спиратися на наочний матеріал (посібники, макети, картини).
Багато вчителів вважають найефективнішим засобом міцного запам'ятовування будь-якого матеріалу його повторення. Але не варто цього робити, тому що викликає у дітей нудьгу, втрату інтересу. Отже, повторення повинні бути різноманітними. Перед учнями повинна ставитися якась нова навчальна задача. Встановлено, що діти значно краще запам'ятовують слова, якщо вони включені в гру або яку-небудь трудову діяльність.
Для кращого запам'ятовування можна використати момент товариського змагання, прагнення отримати похвалу вчителя, зірочку в зошиті, хорошу оцінку. Продуктивність запам'ятовування підвищує також осмислення запам'ятовується. Шляхи осмислювання матеріалу різні.
Наприклад, для утримання в пам'яті якогось тексту, розповіді, казки велике значення має складання плану. Найменшим доступно і корисно складати план у вигляді послідовного ряду картин. Якщо немає ілюстрацій, то можна лише називати, яку картину варто було б намалювати до початку розповіді, яку потім. Потім картини слід замінити переліком основних думок: «Про що йдеться на початку розповіді?
Серед школярів нерідко зустрічаються діти, яким для запам'ятовування матеріалу досить один раз прочитати розділ підручника або уважно прослухати пояснення вчителя. Ці діти не тільки швидко запам'ятовують, а й довго зберігають завчене, легко його відтворюють. Є й такі діти, які швидко запам'ятовують навчальний матеріал, але й так само швидко забувають вивчене.
Зазвичай на другий-третій день вони вже погано відтворюють вивчений матеріал. У таких дітей, перш за все, потрібно формувати установку на тривале запам'ятовування, привчати контролювати себе.
Найбільш важкий випадок - повільне запам'ятовування і швидке забування навчального матеріалу. Цих дітей треба терпляче вчити прийомам раціонального запам'ятовування. Іноді погане запам'ятовування пов'язане з перевтомою. Так само для поліпшення пам'яті може послужити створення сценаріїв.
Щоб зберігати регулярно повторювані події, пам'ять дитини можна організувати у вигляді набору сценаріїв. Тобто подія, що відбувається знову і знову, зберігається у вигляді стандартної послідовності регулярних подій. Дуже часто погані результати запам'ятовування залежать не від низького рівня пам'яті, а від поганого уваги.
Пам'ять людини влаштована, як посудину, але кількість вхідної та вихідної інформації обмежена. Кількість відтворених слів становить найбільш засвоєні знання, отже, збільшення їх кількості буде підвищувати рівень успішності навчання.
