Передчасні пологи? не варто впадати у відчай!
Моя вагітність напрочуд протікала спокійно: ні тиску, ні набряків, ні токсикозу, та й аналізи були в нормі. Багато знайомих ще й відзначали, що мене перетворило «цікаве положення»: Покращився колір обличчя, помітно покращали волосся, настрій був піднесеним значно частіше, ніж раніше. Я відчувала себе відмінно і була впевнена, що все буде добре.
Несподівано…
31-й тиждень вагітності почалася, залишалося ще трохи до виходу в декретну відпустку. Раптом ввечері у мене виникла періодично повторюється різкий біль внизу живота (як з'ясувалося потім – це були сутички). Одразу ж викликали «швидку допомогу», Яка негайно відвезла мене в пологовий будинок. Там почали текти води, що не на жарт мене налякало. Після огляду підтвердилося, що почалися перейми і відійшли води, але на щастя шийка матки була закрита. Це означає, що вагітність можна продовжити і зберегти, а навколоплідні води кожні 3 години будуть оновлюватися.
Першою допомогою стала крапельниця з магнезією, що допомагає стримувати сутички, зробили необхідні уколи, і почалася ніч без сну, так як сутички не припинялися. Друга ніч стала ще болісніше - сутички тільки посилилися і вже не припинялися (магнезія не допомогла). Шийка матки розкрилася, і я почала народжувати. Весь цей час намагалася розслабитися і уявляла собі, як малюк проходить по родових шляхах. Зараз я впевнена, що це допомогло не нашкодити дитині.
Народилася
Вранці я народила дитину вагою трохи більше 1000 грам, була 30-й тиждень і 3 день. Доньку помістили у відділення інтенсивної терапії, куди я могла пройти лише через кілька годин. Малятко була обплутана датчиками і проводами, серце моє стислося від жалю і болю. Але саме ця коротка зустріч з донькою вселила в мене впевненість, що потрібно боротися і жити заради неї.
На наступний день малятку довелося призначити антибіотики, тому що розвинулася пневмонія і фізіологічна жовтяниця, що значно погіршило ситуацію. Через деякий час у мене з'явилося молоко, і я твердо вирішила його зберегти. Я була впевнена, що настане той день, коли мені дадуть погодувати її грудьми. У перший час було складно і боляче зціджувати молоко, благо допоміг молокоотсос, але більшою мірою - впевненість у корисності грудного вигодовування, адже немає кращого харчування для дитини, і саме воно передає імунітет матері дітю, воно для нього майже як ліки.
Все обов'язково вийде!
Через 9 днів лікарі сказали, що стан малятка стабільний і що простежується позитивна динаміка. Донька більше не потребувала реанімації, і її перевели до дитячого відділення, з цього дня мені можна було годувати доньку грудним молоком, хоч і через зонд. Це стало нашою першою маленькою перемогою.
Пройшов ще місяць і її перевели в ліжечко. З цього дня я могла сама доглядати за дитиною: годувати, сповивати, купати. Однак радіти позитивним змінам доводилося з обережністю, тому що я не забувала, що недоношені діти перебувають у групі ризику по розвитку захворювань нервової системи, опорно-рухового апарату, органів зору, слуху.
Нарешті через місяць вага перевалив за 2 кілограми і нас виписали додому! Доньці скоро виповниться 3 місяці, важить вона почи 3 кілограми. З легкістю можу сказати, що все найтяжче і страшне вже позаду. Тепер наше завдання - наздоганяти однолітків і, я впевнена, що зовсім скоро ми ліквідуємо відставання.
Вже пройшовши через усі сама, я б хотіла звернутися до парам, яким теж довелося зіткнутися з передчасними пологами: ні в якому разі не впадайте у відчай, боріться і вірте, що у вас вийде подолати всі труднощі і виростити здорового малюка.
