Синдром рухових порушень у дітей
Зміст:
Синдром рухових порушень у дітей можна розпізнати вже відразу після народження або протягом першого тижня життя. У малюка спостерігається підвищення рухової активності або навпаки зниження.
Такі порушення у дітей є причиною повільного психічного та мовного розвитку. Проблеми в розвитку м'язового тонусу перешкоджають нормальному розвитку рухових функцій і оволодіння мови.
Зазвичай новонароджений малюк в три місяці починає самостійно тримати голівку, то з таким порушенням він не може це і на рік. Визначити синдром рухових порушень у дітей зможе лікар, тому важливо регулярно відвідувати його в перший рік життя.
Ознаки рухових порушень
Важливо якомога раніше діагностувати рухові порушення у дитини. Рання діагностика допоможе швидко почати лікування і не допустити серйозних наслідків. Звичайно, в першу чергу батькам необхідно уважно спостерігати за своїм малюком і спілкуватися з іншими матусями.
Розпізнати порушення можна за такими ознаками:
- Монотонний плач.
- Убога міміка обличчя.
- Запізнілі візуально – слухові реакції.
- Пізно починає посміхатися (на три місяці, а іноді й пізніше).
- Малюк бере в руки іграшки, але при цьому не розуміє, що з ними треба робити.
- Не може з першого разу дотягнутися до іграшки. При перших спробах промахується.
- На пізніх стадіях порушень (коли дитині 10 місяців) замість звуків або складів, дитина видає незрозуміле ниття. Спостерігається неправильна артикуляція. Дихання дитини тяжкий і неконтрольоване відкриття рота. Мова при цьому негострий, а лопатоподібний.
Типи рухових порушень у дітей
Порушення можна розділити на кілька типів:
- Гіпотонія м'язів. Синдром гіпотонії м'язів найбільш поширений у грудних дітей, хоча може з'явитися або стати більш вираженою в будь-якому віці.
- Гіпертонус м'язів. Синдром гіпертонусу м'язів – це зниження обсягу рухів і м'язової сили, а також підвищення м'язового тонусу. При даному порушенні спостерігається затримка в розвитку хапальної здатності рук малюка. Малюк пізніше починає брати в руки іграшки, і тривалий час вистачає їх пензлем, а не пальцями. Також може затримуватися розвиток захисних функцій рук. В результаті затримується реакція рівноваги, сидячи, стоячи і при ходьбі. Якщо підвищений тонус м'язів в ногах, то спізнюється і опорна реакція ніг. Малюк воліє краще повзати і неохоче встає на ноги. Якщо такого малюка ставити на ніжки, він встає не на всю ступню, а на пальчики.
- Мозжечковий синдром. Проявляється синдром порушенням координації, коли малюк тягнеться до іграшки, втратою рівноваги при ходьбі і вставанні, тремором.
- Самостійно сидіти дитина починає пізніше. Навіть сидячи при повороті йому складно зберігати рівновагу. У дитини страх перед падінням, тому тривалий час він не бере предмет двома руками. Ходити починає пізно, після року і часто падає.
- Іноді у дітей з порушенням реакцій рівноваги в рік можна бачити горизонтальний ністагм і мовні порушення як рання ознака мозочковій дизартрії. В результаті порушується просторова орієнтація.
- Причиною мозжечкового синдрому є його недорозвиненість, поразка в результаті асфіксії і пологових травм, а іноді спадковість.
- Тонічний лабіринтовий рефлекс. Дитина, самостійно лежачи на спині, не може нахилити голову і витягнути руки вперед, не може схопитися і сісти. Малюку важко повернутися зі спини на бік і на живіт. Якщо дитина не може нахилити голову лежачи на спині, то у нього відсутні, і передумови щоб сідати.
- Симетричний шийний тонічний рефлекс. Стоячи на колінах, малюк не може спертися на руки. Голова нахиляється вперед, а руки згинаються і кисті стискаються в кулачки. При такому порушенні, коли дитина лежить на животі, у неї підвищується м'язовий тонус в разгибателях ніг. В результаті в колінних суглобах ноги важко зігнути, щоб поставити його на коліна. Ліквідувати це положення можливо, якщо взяти його за підборіддя і підняти голову. Малюкові дуже складно утримувати самостійно голову в положенні лежачи.
Лікування
Не варто зневірятися і опускати руки, якщо вашому малюку поставили діагноз – синдром рухових порушень. І з таким діагнозом виростають зовсім нормальні діти. Найголовніше вчасно і правильно почати лікувати.
При правильному лікуванні 90% випадків порушень проходять до двох років.
Для лікування застосовують:
- Розслабляючий масаж. Є найефективнішим методом лікування в даному випадку. Виконувати такий масаж повинен фахівець саме дитячого масажу, тому що у діток є свої особливості. Курс складається з 15 сеансів масажу. Велику увагу необхідно приділяти ніжкам пацієнта. Перед вправами можна надіти на ніжки вовняні шкарпетки, а після зробіть парафінові чобітки. Добре допомагають ванночки з відвареного вівса.
- Лікувальна фізкультура. Проводити лікувальну фізкультуру повинен також фахівець. Не дозволяйте, щоб малюк просто лежав і дивився, як робите ви вправи. Змушуйте його, щось робити, провокуйте на рухову активність і мовну діяльність. Намагайтеся, щоб дитина повторював за вами окремі руху. Кожен день вчіть з ним по пару нових руху і повторюйте їх.
- Фізіотерапію (сечогінні трави).
- Педагогічну корекцію.
- Медикаментозне лікування. Медикаментозне лікування буде залежати від рівня м'язового тонусу. Лікарські препарати вводять за допомогою електрофорезу.
- Гомеопатичні препарати.
Крім всього вище перерахованого, варто звернути увагу і на харчування дитини. Радиться включити в раціон харчування продукти багаті вітамінів В або вводити його внутрішньом'язово.
Важливо пам'ятати, що навіть у важких випадках при своєчасному виявленні проблеми і правильному лікуванні можна позбутися від важких наслідків.
